Діабетична нефропатія (ДН) – це специфічне ураження нирок при цукровому діабеті (ЦД), що характеризується розвитком склерозу ниркових клубочків (гломерулосклерозу), що веде до порушення функції нирок (насамперед – фільтраційної функції нирок) та розвитку хронічної ниркової недостатності.
Середня тривалість життя у хворих на ЦД1, ускладнений ДН, склала 49,63±1,51 роківщо істотно не відрізняється від тривалості життя у хворих на ЦД1 без цього ускладнення (49,82±1,45 років). У той же час є гендерні відмінності в тривалості життя у хворих на ЦД1 з нефропатією і без неї.
Ефективна терапія діабетичної нефропатії можлива лише на стадії мікроальбурії. На етапі протеїнурії можливо лише певною мірою контролювати та інгібувати (пригнічувати, уповільнювати) патологічний процес.
Методи лікування діабетичної нефропатії
- Прийом інгібіторів АПФ – знижують прогресію мікроальбумінурії, нормалізують артеріальний тиск;
- Прийом АПФ-блокаторів також нормалізують АТ;
- Прийом статинів – нормалізують ліпідний спектр крові;
- Дезінтоксикаційну терапію – складається із сорбентів, протиазотемічних засобів.