Як відомо, водень не утворює з металом сполук, які негативно впливають на міцність цього металу. Але при цьому він посилює шкідливий вплив макро- та мікронесплошностей, сприяє різкому зниженню пластичних властивостей металу та його тендітному руйнуванню.
При попаданні на незахищену поверхню перекис миттєво починає взаємодіяти з металом, швидко окислюючи його. Надалі це призводить до рясної корозії внутрішньої поверхні трубопроводів та ємнісного обладнання.
Водень потрапляє у сталь в процесі виплавки з пічних газів та при контакті з пічним шлаком, в якому міститься до 40 см водню на 100 г шлаку. В результаті сталі мартенівського способу виплавки в середньому міститься 6–8 см³/100 г, у сталі конверторної та електродугової виплавки — 4–5 см³/100 г.
Рідкий водень є досить небезпечним для людини. Попадання ЖВ на шкіру може спричинити обмороження, а вдихання парів призвести до набряку легень.