Оптичну систему ока складають рогівка, водяниста волога, кришталик та склоподібне тіло (рис. 2.2). Особливістю цієї системи є те, що останнє середовище, що проходить світлом безпосередньо перед утворенням зображення на сітківці, має показник заломлення, відмінний від одиниці.
Око – це високоточний оптичний прилад. Функціонально, та й конструктивно, око дуже нагадує пристрій, призначений для трансляції фото-або відео-зображення або передавальний блок телевізійної системи.
Оптична система ока – це оптичний апарат ока, в який входять живі лінзи (кришталик та рогівка, між якими знаходиться діафрагма), склоподібне тіло та водяниста волога
Око людини – парний сенсорний орган зорової системи, що має здатність сприймати електромагнітне випромінювання у світловому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору.