Гострота зору визначається за мінімальний кут зору, який дозволяє сприймати дві точки предмета окремо. Мінімальний кут зору людського ока навчилися визначати близько трьохсот років тому.
Гострота зору – показник, який відбиває здатність ока окремо сприймати дві точки, розташовані одна від одної на мінімальній умовній відстані. На неї впливає анатомічна будова: кривизна кришталика та рогівки, розміри очного яблука, розташування рецепторів на сітківці
Насправді гостроту зору визначають за допомогою спеціальних таблиць. На них зображені рядки з оптотипами – літерами, символами або контурами відомих предметів. Найвідоміші офтальмологічні таблиці для перевірки зору: Сівцева-Головіна, Снеллена, Бейлі-Лоуві та Орлової.
Гострота зору залежить не тільки від густоти рецепторів, а й від чіткості зображення на сітківці – від заломлюючих властивостей ока, від ступеня акомодації, від величини зіниці.