Згідно з однією із сучасних гіпотез, в основі довготривалої пам'яті лежить зміна будови РНК нервової клітини та утворення білків, що відповідають якомусь певному подразненню.
Цей тип пам'яті відноситься до здатності мозку зберігати факти, знання та навички, а також відновлювати надалі ці спогади. Довготривала пам'ять – це складна комплексна здатність, за яку відповідає велика кількість відділів головного мозку. Тому вона дуже чутлива до різних уражень мозку.
За роботу довготривалої пам'яті відповідає кора головного мозку. Гіпокамп, який розташований у скроневих частках, запускає процеси переведення короткочасної інформації у довготривалу пам'ять.
В основі пам'яті лежать варіативні процеси в синаптичному апараті та в самому тілі нейрона. Виявлення в тканині мозку РНК-залежної ДНК-полімерази та наявність позитивної кореляції її активності з навчанням вказують на можливість участі ДНК у процесах формування пам'ятіПохожі