Оптична система (англ. optical system) – сукупність оптичних елементів (заломлюючих, що відбивають, дифракційних тощо), створена для перетворення світлових пучків (в геометричній оптиці), радіохвиль (в радіооптиці), заряджених частинок (в електронній та іонній оптиці).
За складом оптичні системи поділяються на: лінзові (немає дзеркал, крім плоских для зламу оптичної осі), дзеркальні, дзеркально-лінзовіПохожі
Оптика (від ін. -грец. ὀπτική «наука про зорові сприйняття») – це розділ фізики, що вивчає поведінку та властивості світла, у тому числі його взаємодію з речовиною та створення інструментів, які її використовують або детектують. Оптика зазвичай описує поведінку видимого, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.
Оптична поверхня – це гладка регулярна поверхня точно відомої форми. Поверхні може бути плоскі, сферичні, асферичні. Для сферичних поверхонь задається один параметр поверхні – радіус кривизни.