Близорукість (також — міопі́я, від ін. — грец. μύω — «щурусь» і ὄψις — «погляд, зір») — дефект зору, при якому людина поблизу добре бачить, а вдалині — погано. Цей дефект у тому, що через аномалії заломлення (рефракції) зображення фокусується не на сітківці ока, а перед нею.
Зазвичай у короткозорих людей змінюються форма та розмір очного яблука. Воно витягується і стає овальним (У нормальному стані очне сферичне яблуко). У деяких випадках міопія спостерігається при посиленні роботи механізму заломлення (рогівки і кришталика).
Близькорукі люди добре бачать поблизу і насилу вдалині. При короткозорості видалені предмети здаються розпливчастими, змащеними, нерізкими. Гострота зору стає нижчою за 1,0.
Для людини з високим ступенем короткозорості характерні широкі зіниці, великі, трохи виступаючі за межі очних щілин очні яблука. При легкому натисканні очі через закриті повіки визначається «кам'яна» твердість.