Акомодація – це пристосування артикуляції приголосних під впливом голосних і голосних під впливом приголосних. Є два види акомодації – прогресивна та регресивна.
Асиміляція полягає у пристосуванні об'єкта до суб'єкта, у якому об'єкт позбавляється своїх специфічних характеристик. ("Дитина – раб прямого сприйняття"). Акомодація, Навпаки, полягає в пристосуванні раніше сформованих реакцій суб'єкта до об'єкта з переходом до нових способів реагування.
Акомодація – це пристосування один до одного в потоці мови різнотипних звуків (голосних до приголосних, приголосних – до голосних). Приклади: радий і р'˙ад, де [˙а] у другому випадку пристосовується до м'якого [р'], стаючи більш переднім по ряду порівняно з голосним [а] у слові рад (акомодація прогресивна, контактна).
Акомодація – це здатність ока пристосовуватися до чіткого розрізнення предметів, розташованих на різних відстанях від ока. Акомодація відбувається шляхом зміни кривизни поверхонь кришталика за допомогою натягу чи розслаблення війкового тіла.