Кришталик має властивість змінювати кривизну своєї передньої поверхні та пристосовувати око до ясного бачення предметів, розташованих на різних відстанях (функція акомодації). Форма та величина кришталика суттєво змінюється з віком.
Акомодація – це можливість ока зробити зусилля для фокусування на близьких об'єктах. Акомодація забезпечується за рахунок взаємодії між кришталиком, зв'язкою, яка його утримує – циннова зв'язка, і м'язом, здатним міняти кривизну кришталика – Циліарний м'яз.
Акомодація відбувається шляхом зміни кривизни поверхонь кришталика за допомогою натягу або розслаблення війного тіла. Коли війне тіло натягнуте, кришталик розтягується і його радіуси кривизни збільшуються. При зменшенні натягу м'яза кришталик під дією пружних сил збільшує свою кривизну.
Основне завдання кришталика – фокусувати відбиті від предметів промені світла на сітківці Саме вона відповідає за процес перетворення світла на нервовий імпульс, який передається в головний мозок. тобто виконувати функцію оптичної лінзи.