Це найбільш визнана теорія Гельмгольця, який показав, що при максимальній напрузі акомодації передньо-задній розмір кришталика збільшується з 3,6 до 4 мм, радіус кривизни передньої поверхні кришталика змінюється з 10 до 6 мм, задньої поверхні – з 6,0 до 5,6 мм..
Акомодація відбувається шляхом зміни кривизни поверхонь кришталика за допомогою натягу чи розслаблення війкового тіла. Коли війне тіло натягнуте, кришталик розтягується і його радіуси кривизни збільшуються. При зменшенні натягу м'яза кришталик під дією пружних сил збільшує свою кривизну.
Акомодація ока визначається у перші години після народження та формується протягом двох тижнів. Зображення втрачається різкість на сітківці при зміну напряму погляду. Рефлекторно сигнал отримує мозок, кришталик зменшується, додаючи оптичну силу, поки сітківці знову з'явиться чітка картинка
Процес акомодації починається зі скорочення волокон циліарного м'яза, що призводить до розслаблення цінових зв'язок і сумки кришталик. За рахунок зменшення натягу сумки кришталик стає більш опуклим, у результаті фокусна відстань зменшується, і можна чітко бачити предмети, розташовані близько до ока