Рефракція – це процес заломлення променів світла оптичної системи ока. Силою заломлення називають величину, яка залежить від кривизни кришталика та рогівки ока, і навіть від відстані між ними.
Заломлення (рефракція) — зміна напрямку променя (хвилі), що виникає на межі двох середовищ, через які цей промінь проходить, або в одному середовищі, але з мінливими властивостями, в якій швидкість поширення хвилі неоднакова.
Рефракційні порушення – це стани, при яких промені світла, що проникають в око, не фокусуються на сітківці, що є причиною нечіткості зору. В нормі очей створює чітке зображення, тому що рогівка і кришталик вигинають (заломлюють) промені світла, що входять, фокусуючи їх на сітківці.
Для визначення рефракції ока офтальмолог проводить рефрактометрію за допомогою апарату. Пацієнт ставить підборіддя на підставку рефрактометра та дивиться на картинку в центрі. Зображення стає розпливчастим, то чітким. Процес повторюється кілька разів кожного ока визначення середнього значення.