Основна функція ока – це сприйняття світла та трансформування його у видиме зображення. Це складний та комплексний процес. Око людини можна розглядати як своєрідну біологічну камеру, забезпечену оптичним апаратом зі змінною фокусною відстанню та діафрагмою.
Хоріоїдея – задня частина судинної оболонки – безпосередньо контактує з сітківкою, забезпечуючи їй необхідне харчування. Третя оболонка ока – сітчаста (або сітківка) – складається з кількох шарів нервових клітин і вистилає його зсередини. Саме вона забезпечує нам зір
Увеальний тракт складається з трьох частин: Райдужка (ірис); Функція: адаптація. Ціліарне тіло; функція: акомодація, продукування водянистої вологи камер ока. Власне судинна оболонка (хоріоїдея); функція: живлення сітківки, механічний амортизатор.
Світло проходить через зіницю до кришталика, який змінює форму, щоб сфокусувати його на сітківку залежно від того, чи ви дивитесь на близький чи далекий об'єкт. У сітківці палички та колбочки поглинають світло та відправляють повідомлення в мозок через зоровий нерв. Мозок переводить ці повідомлення у зображення.