Наприклад Канефрон Н, Цистон, Фітолізин, урологічні збори – дають добрий сечогінний, протизапальний, антибактеріальний ефект. Показанням лікування пієлонефриту доповнюють спазмалітиками (Папаверин, Уролесан), антикоагулянтами (Гепарин), дезагрегантами (Пентоксифілін, Трентал)
Препаратами вибору для стартової емпіричної терапії гострого гнійного пієлонефриту є карбапенеми, цефалоспорини III–IV поколінь, фторхінолони.
Лікування хронічного пієлонефриту консервативне, продовжується протягом декількох років. Анібактеріальні препарати застосовують курсами по 10 днів раз на місяць, у деяких випадках показано тривалу терапію антибіотиками зі зміною препарату кожні 5-7 днів.