Цикл у сім днів існував і у давніх євреїв: згідно з Біблією, Бог творив світ протягом шести днів, а в сьомий — відпочивав. Популярним семиденний тиждень став також завдяки римлянам. Такий цикл запровадив Юлій Цезар у I столітті до нашої ери.
Семиденний тиждень як проміжна одиниця виміру часу між добою та місяцем виник у Стародавньому Вавилоні. Звідси вона перейшла до євреїв, а потім до греків та римлян; від римлян вона поширилася по всій Західній Європі. Семиденний тиждень отримав визнання і в багатьох народів арабського Сходу.
Чому у тижні сім днів, а, наприклад, не шість чи вісім? З астрономічної точки зору сім днів відповідають семи відомим із давнини небесним світилам: неділя — Сонцю, понеділок — Місяцю, вівторок — Марсу, середа — Меркурію, четвер — Юпітеру, п'ятниця — Венері та субота — Сатурну
Назви днів тижня, що прийшли з римської культури, пов'язані із назвами семи небесних тіл халдейського ряду. Першим днем вважалися неділя чи понеділок, залежно від культурних чи релігійних причин.