Зараження зазвичай відбувається статевим шляхом. Причому партнер – носій уреаплазми може і не підозрювати про своє носійство. Захищений секс із застосуванням презервативу захищає від зараження уреаплазмозом. Можливі й інші шляхи передачі збудника – побутовий (через рушники, постільна білизна тощо).
У лікуванні уреаплазмозу обов'язковим є лікування всіх статевих партнерів, інакше повторне зараження неминуче. На час лікування необхідно відмовитися від статевого життя, а також дотримуватись дієти, що виключає вживання гострої, солоної, смаженої, пряної та іншої дратівливої їжі, а також алкоголь
Уреаплазма передається контактно побутовим, зокрема. год. статевим шляхом. Можливий і вертикальний шлях передачі уреаплазмозу, що здійснюється в результаті висхідної інфекції з піхви та цервікального каналу.
Щодо уреаплазм найбільшу активність мають антибіотики групи макроліди або тетрацикліни. … Антибактеріальні препарати
- Доксициклін;
- Кларитроміцин;
- Еритроміцин;
- Левофлоксацин;
- Джозаміцин (Вільпрафен Солютаб);
- Макропен;
- Офлоксацин;
- Ципроліт;